|
Поради батькам  Щоб дитина не боялась лікарів Мабуть кожна доросла людина водила хоча б раз у житті дитину до лікаря, і чекаючи своєї черги на процедуру, багато батьків ставали свідками дитячої істерики: якийсь хлопчик плаче і кричить біля кабінету, дівчинка постійно пхинькає і тягне маму геть, решта дітей перелякано тиснеться до батьківських колін і кидає боязкі погляди у різні боки. Як же допомогти дитині подолати страхи і зробити так, щоб після виходу з медкабінету у неї на обличчі була посмішка? У грі найлегше дати правильний алгоритм поведінки, наперед підготувати приємну зустріч маляти з медициною. Купіть іграшковий набір лікаря і запросіть на прийом ляльок і ведмедиків. Починайте вислуховувати, оглядати, міряти температуру і виписувати рецепти. Міняйтеся ролями з дитиною: зараз ви пацієнт, а вона лікар, потім навпаки. Грайте чесно, входьте в роль, інакше дитина відчує фальш і гра не принесе користі. Беремо з собою іграшки. Візьміть з собою декілька іграшок, посадіть їх на кушетку поряд з малюком і йому стане набагато комфортніше. Можна попросити лікаря оглянути спочатку іграшки: ляльку чи ведмедика, а тоді дитину, так вона буде почувати себе впевненіше та спокійніше. Не втрачаємо контакт. Ніколи не залишайте дитину в кабінеті з посторонніми для неї людьми, навіть якщо ви йдете на декілька хвилин в реєстратуру.Малюк повинен щомиті відчувати вашу підтримку, чути ласкавий голос. Нічого окрім правди. Якщо ви знаєте, що процедура буде хворобливою і неприємною, скажіть про це. Не запевняйте, що боляче і страшно не буде. Інакше після пережитого відчуття дискомфорту дитина звинуватиме у всьому лікаря. Адже в дитячому розумінні батьки не можуть бути поганими. Якщо ж обман повториться, страхи закріпляться. Хвалимо у присутності інших. Син навіть не пискнув, коли здавав кров? Дочка мужньо витерпіла укол? Не забудьте кілька разів похвалити діток. Похваліть ввечері вдома перед бабусею та дідусем. Розкажіть про це в дитячому садочку. Така похвала приведе до бажання наступного разу поводитися ще краще. Правильно мотивуємо. Пояснюйте ціль вашого походу до лікаря і лікування загалом. Що робити, якщо…. …перед кабінетом дитина впадає в ступор Іноді незважаючи на всі приготування , перед самими дверима лікаря дитина навідріз відмовляється заходити на прийом, дорослому варто помінятися з нею ролями. Сказати: "Тоді йду я!” І пройти чесно весь огляд, на очах зляканого маляти, зберігаючи веселий настрій.Вкінці весело запропонувати: "Тепер давай ти!” …сформований негатив Якщо у дитини шкільного віку сформувалося стійке несприйняття якого-небудь лікаря або медицини загалом, необхідно розібратися в причинах явища. Щоб конкретизувати страхи, варто сходити на консультацію до дитячого психолога. … дитину необхідно покласти в лікарню. Треба спокійно повфідомити їй про це, приховуючи власні почуття, пояснити необхідність і важливість теких заходів. Постарайтесь забезпечити їй там домашні умови: улюблені іграшки, книжки, музика, домашня ковдра, горщик теж повинен бути здому. Постійно перебувайте поряд, ходіть з нею на всі необхідні процедури. Піднімайте їй настрій різними іграми та вправами. Не зациклюйтесь: "Ми в лікарні, тут так робити не можна.”  Рекомендації дорослим якими словами можна дати позитивну оцінку діям дитини *Дуже добре ! * Відмінно! * Чудово! * Правильно! *Я пишаюся тим, як ти працював! *Гарно зроблено! *Мені приємно бачити твою роботу! *Вітаю! Це те, що треба! *Я знала (в), що ти можеш це зробити! *Я б не зуміла(-в) зробити краще! *Це правильний шлях! *Щодня це тобі вдається краще! *Твій мозок попрацював на славу. *Ти обов”язково досягнеш успіху. *Це видатний винахід. *Ти робиш це дуже гарно! *Як ти багато зробив(-ла)! *Розумник (-ця)! *Мені подобається хід твоїх думок. *Я пишаюся тобою! *Твоя робота дуже потішила мене. *Молодець! *Це твоя перемога! *Я щиро радію за тебе. *Я вірю в тебе.  | 
